Розмір аліментів та порядок їх розрахунків
Розмір аліментів, що підлягають стягненню в примусовому (судовому порядку) та порядок їх розрахунків.
Законодавство, що застосовується при визначенні розміру аліментів та здійснення їх розрахунку
В першу чергу регулювання сімейних відносин здійснюється Сімейним Кодексом України, в тому числі й майнових права та обов’язки батьків та дітей.
Так, відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, але якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу (ч. 1 ст. 199 СК України).
Цей обов’язок не залежить від того чи проживають обоє батьків разом з дитиною, чи окремо.
Як вбачається зі ст. 181 СК України, способами виконання обов’язку батьків щодо утримання дитини є:
– Добровільний;
– Примусовий.
Перший варіант – батьки, за домовленістю між собою самі визначають способи виконання цього обов’язку (грошова або натуральна форма). Як вбачається з конструкції самої 181 статті СК, перевага надається саме цьому варіанту.
Один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві (ч. 1 ст. 187 СК України). В цьому разі аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії (ч. 2 ст. 187 СК України).
При такому способі виконання обов’язку по утриманню дитини, аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна їх сума перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину (ч. 3 ст. 187 СК України).
До добровільної форми також відноситься й укладення договору між батьками про сплату аліментів на дитину. Це право передбачено статтею 189 СК України.
Завдяки чому батьки погоджують між собою як розмір аліментів, так і строки їх сплати в позасудовому порядку.
Такий договір обов’язково укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально.
В договорі забороняється передбачати умови, які б порушували права дитини.
У разі невиконання одним із батьків свого обов’язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса (ч. 2 ст. 189 СК України).
Примусовий спосіб стягнення аліментів застосовується у тих випадках, коли батьки не можуть дійти згоди щодо достатнього розміру аліментів для забезпечення нормального розвитку дитини, або якщо той з батьків, який проживає окремо, ухиляється від виконання свого обов’язку щодо утримання дитини в добровільному порядку.
Саме примусовий спосіб стягнення аліментів на дитину в цій статті буде розглянуто більш детально.
Як видно з викладеного вище, примусовий спосіб стягнення аліментів відбувається в судовому порядку.
При такому способі їх стягнення, аліменти присуджуються судом у частці від доходу того з батьків, хто проживає окремо, або у твердій грошовій формі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Доходи, з яких може бути утримані аліменти
Перелік таких доходів визначено Постановою КМУ «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» № 146 від 26 лютого 1993 року ( далі Постанова №146 ).
Так, відповідно до п. 1 Постанова №146 утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з: 1) основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо; 2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати; 3) грошових і натуральних премій; 4) оплати за надурочну роботу, за роботу у святкові, неробочі та вихідні дні; 5) заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку; 6) заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов’язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати; 7) винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств та організацій; 8) винагороди, що виплачується штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення із фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню; 9) одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років; 10) допомоги по державному соціальному страхуванню, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах; 11) доплат до допомоги по державному соціальному страхуванню, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій; 12) сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв’язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого пошкодження здоров’я, за винятком сум для відшкодування витрат на догляд за ними, на додаткове харчування, санаторно-курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування потерпілих; 13) допомоги по безробіттю; 14) одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються особам з інвалідністю першої групи на догляд за ними, а також надбавок, що виплачуються непрацюючим пенсіонерам на утримання непрацездатних членів сім’ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; 14-1) державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства, призначеної відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» 15) стипендій, виплачуваних студентам в період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; 16) доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об’єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства; 17) усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях; 18) плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю); 19) інших видів заробітку.
Детальніше про доходи, з яких здійснюється утримання аліментів щодо певних категорій їх платників дивіться за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF#Text
Доходи, з яких аліменти не утримуються
Відповідно до п. 12 вищезазначеної Постанови утримання аліментів не проводиться з: 1) вихідної допомоги при звільненні і сум неоподаткованого розміру матеріальної допомоги; 2) компенсації працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років; 3) допомоги на лікування; 4) допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; 5) компенсаційних виплат при відрядженнях і переведенні на роботу в іншу місцевість; 6) польового забезпечення, надбавок до заробітної плати й інших сум, які виплачуються замість добових і квартирних; 7) компенсаційних сум, які виплачуються за амортизацію інструментів і зношеність одягу; 8) матеріальної допомоги осіб, які втратили право на допомогу по безробіттю; 9) вартості безкоштовного надання квартир та комунальних послуг; 10) одноразової допомоги при народженні дитини; 11) державної допомоги на поховання; 12) допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 13) допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням; 14) допомоги малозабезпеченим сім’ям з дітьми; 15) соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям; 16) державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю, а також надбавки на догляд за особою з інвалідністю з дитинства та дитиною з інвалідністю, що передбачені Законом України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»;17) допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років; 18) тимчасової державної допомоги, якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину; 19) субсидій готівкою для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива; 20) щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на територіях радіоактивного забруднення; 21) вартості речового, продовольчого забезпечення або його грошової компенсації; 22) дотацій на обіди, вартості путівок до санаторіїв і будинків відпочинку, що надаються за рахунок коштів підприємств та організацій.
Утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків (п. 13 Постанови).
Доставка стягувачу грошових переказів утриманих аліментів провадиться за рахунок платника аліментів (п. 14 Постанови).
При визначенні розміру аліментів суд повинен врахувати обставини які впливають на їх кінцевий розмір.
Адже аліменти не лише повинні бути достатніми для забезпечення потреб дитини, а й враховувати матеріальне становище самого платника.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
– стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
– стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
– наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
– наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
– доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
– інші обставини, що мають істотне значення.
Тобто, перелік не є вичерпним і будь-які докази, що можуть свідчити на користь як збільшення розміру аліментів, так і їх зменшення повинні надаватися сторонами.
Проте, це не означає, що зменшувати або збільшувати розмір аліментів можна до нескінченності. Тут є декілька обмежень.
Відповідно до ч. 3 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Тобто, це певна межа, нижче якої неможна опускатися при визначенні розміру аліментів.
Для прикладу:
Прожитковий мінімум на дитину 6 років становить, відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік», 2272 грн.
Таким чином: 2272/100*50 =1136 грн становить мінімальний гарантований розмір аліментів.
Тією ж частиною статті 182 СК України визначено, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Тобто, якщо звернутися до нашого попереднього прикладу, мінімальний рекомендований розмір аліментів на дитину 6 років – 2272 грн.
Що стосується максимальної межі відрахувань, то тут потрібно зазначити, що для стягнення аліментів в порядку позовного провадження верхня межа не встановлена.
Але, відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Окрім того, відповідно до ст. 128 КЗпП України для заробітних плат встановлюються певні обмеження для відрахувань, а саме:
- Розмір відрахувань із заробітної плати не повинен перевищувати 70% на неповнолітніх дітей;
- На повнолітніх – 50%.
Розрахунок суми аліментів
Як вже зазначалося вище, аліменти обраховуються з доходів платника вже після того, як з них буде утримано відповідні податки.
Наприклад, у нас є платник аліментів з якого на 1 дитину шести років утримується ¼ (або 25%) заробітної плати. Його заробітна плата складає 8000 грн.
ПДФО становить 18%;
Військовий збір становить 1.5%.
Тож розрахунок аліментів буде відбуватися таким чином:
8000/100*18=1440 грн;
8000/100*1,5=120;
(8000 -1440-120) /100=64,4;
64,4* 25% = 1610 грн розмір аліментів;
При цьому, відповідно, зарплата такого платника аліментів буде наступною:
8000-1440-120-1610 = 4830 грн.
Аліменти у твердій грошовій сумі та їх індексація
Відповідно до ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Отже, законодавець надає можливість батькам не лише самостійно, за їх спільною згодою, визначити необхідний розмір аліментів у твердій грошовій формі, а й право одержувачу аліментів обрати такий вид стягнення при зверненні до суду.
Це стало можливим завдяки Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» № 2037-VIII від 17 травня 2017 року, яким статтю 184 СК України було викладено в новій редакції.
Обов’язкова прив’язка стягнення аліментів у твердій грошовій сумі до відсутності регулярного або неофіційного доходу у платника аліментів – була вилучена.
При цьому за замовчуванням розмір аліментів визначений у твердій грошовій сумі повинен бути проіндексований але, батьки мають можливість домовитись про інше.
У частині першій статті 2 Закону № 1282-XII визначені об`єкти індексації грошових доходів населення; при цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, до цих об`єктів не відносився.
Верховний Суд України у своїй постанові від 06 листопада 2013 року, прийнятій у справі № 6-113цс13, висловив позицію про те, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, на підставі частини другої статті 184 СК України, підлягає індексації за аналогією закону згідно з пунктом 8 статті 8 ЦПК України у порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Проте, з Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» № 2710-IX від 03.11.2022 року дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» з 01.01.2023 року було призупинено тож наразі індексація аліментів не здійснюється.
Час з якого присуджуються аліменти
Аліменти присуджуються судом від дня пред’явлення відповідного позову про їх стягнення, або з дня подання заяви про видачу судового наказу ( ч. 1 статті 191 СК України).
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати.
У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років ( ч. 2 статті 191 СК України).
Аліменти у воєнний час
Сплата аліментів є обов’язком батьків по утриманню своїх дітей і війна не привід від цього обов’язку ухилятися.
Проте, війна, нажаль, внесла певні корективи не тільки в життя кожного, а й в безліч норм законодавства, що його регулює.
Не оминули такі зміні й сплату аліментів.
Так відповідно до ЗУ «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження»» розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» було доповнено пунктом 102 такого змісту: тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи – підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача – на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.
Нарахування та сплата пені на прострочені аліменти змін не зазнала.
Вам також може бути цікаво:
Читайте також в соціальних мережах